ЧОМУ І ЯК РУЙНУЄТЬСЯ НАША СУСПІЛЬНА МОРАЛЬ

Жодна велика цивілізація не може бути завойована до тих пір,

поки не розрушить себе із середини.

Вілл Дюрант

У всі часи падіння суспільної моралі спричинювало деградацію та розтління соціуму, що, в кінцевому знищувало цивілізацію. Історичним прикладом цьому є Римська імперія. Падіння моралі та духовності, проституція, вакханалії, оргії, криваві гладіаторські бої, постійні війни, насильство, і т.д. зумовили занепад і крах Римської держави.

Під цивілізаційним кутом щось подібне відбувається у нас.

Декілька останніх десятиліть в Україні спостерігається падіння традиційної для нашого народу моралі та духовних цінностей. Глобалізаційний тиск, в обгортці європейської інтеграції руйнує українські суспільні норми. Натомість, приховано відбувається агресивне насадження чужих, абсолютно неприйнятних для української ментальності псевдо цінностей. Із кожним наступним поколінням спостерігається втрата інтелекту, ціннісних орієнтирів та національної ідентичності.

Велику роль у цьому процесі відіграють медії. Часто, вони є фабрикують та постачають у суспільну свідомість багато шкідливої інформації. Еротика, порнографія, жорстокість, вбивства, тупість, насильство, сексуальні збочення  гомосексуалізм, лесбійство, педофілія, і т.д. – усе це приваблює глядача та приносить великі прибутки телекомпаніям. Натомість, неможливо підрахувати наскільки від цього падає суспільна мораль. Цей процес можна лише спостерігати та відчувати, дивлячись на навколишнє суспільне середовище.

Але, медії не визначають керунку, вони лише спокійно пливуть у фарватері закону. Хоча, то як не працівники мас-медіа повинні нести відповідальність за поширення шкідливої інформації в соціумі.

Весь інформаційний простір України регулюється Конституцією, Законом «Про захист суспільної моралі» та іншими законодавчими актами.

У Законі трьома рядками сказано: «суспільна мораль – це система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість». Але жодного слова немає про віковічні традиції, суспільні ідеали, українську сім’ю, дітей, любов до рідної землі, і т.д. Дуже шкода, що в законі знайшлося місце для бюрократії, але не знайшлося для означення нашої української душі.

Ще донедавна тверезий український народ, навіть, попри відсутність власної держави завдяки стійкості уподобань та глибокій суспільній моралі зберіг коріння своєї ідентичності.

Але, після розпаду СРСР медіа простір в Україні заполонила порнографія, фільми зі сценами насильства, вживання алкоголю, тютюну, особливо в молодіжному середовищі – усе це сформувало не тверезу та здорову поведінку, а зорієнтувало суспільство на вживання цих наркотиків.

До прикладу, в багатьох мусульманських країнах (Сирія, Іран, Ірак, Єгипет) діють цензурні комітети, які не допускають на екрани ні фільмів зі сценами вбивств, насильства, статевих актів, вживання наркотиків, ані однойменної музики. Саме тому в мусульманському світі така сильна суспільна мораль.

Парадокс, закладений в законі «Про суспільну мораль» полягає у тому, що в Україні забороняється пропаганда алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок, натомість, закони захищають і пропагують вживання алкоголю, тютюну та інших наркотиків.

Пропагандою можна вважати цільову програму, яка мотивує людину бути наркоманом чи алкоголіком. Але, таких програм, на щастя, в Україні не існує. Тому, пропаганда алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок під кутом зору тверезого глузду є неможливою.

Проте, в нашій країні, замість пропаганди тверезості відкрито промотується вживання алкогольно-тютюнових та інших наркотиків. Через акції, рекламу, фільми, музику, літературу, розважальні передачі, мультфільми, і т.д.  здійснюється цільовий маркетинг отруйних речовин. Алкоголь та тютюн, а не тверезість та знання, представлені як атрибути соціалізації, ознаки сучасності та дорослості.

Вживання – це завжди умова, і головна причина виникнення шкідливих звичок. Якщо ліквідувати причину  не буде й наслідків. Якщо відсутній алкоголь – немає алкоголізму; відсутній героїн – немає наркоманії; немає надлишку їжі – відсутнє ожиріння, і т.д. Тобто, цей закон забороняє пропаганду наслідку, а не причини!

Парадоксальність деяких українських законів є причиною суперечливої поведінки більшої частини суспільства. Наприклад, абсолютна більшість людей знає (хоча знати і усвідомлювати, так само як чути і слухати – дві різні речі) про шкоду алкоголю, тютюну та інших наркотиків. Але, майже 90% жителів України свідомо чи не свідомо вживає ці речовини. Чому ж так?

Головною причиною є алкогольноорієнтоване середовище. Більшість каналів інформації безпосередньо або частково пропагують вживання алкогольно-тютюнових речовин. Проте, майже відсутні джерела тверезої думки. В Україні немає жодного закону (або програми) який по-справжньому захищає дітей, підлітків та молодь від пропаганди вживання алкоголю.

У Законі «Про захист суспільної моралі» немає жодного слова про гомосексуалізм, лесбійство, педофілію та інші сексуальні збочення, які також руйнують наш традиційний моральний уклад.

Українська історія сформувала таке світобачення, що засуджує одностатеві відносини та шлюби, дошлюбні статеві стосунки та іншу аморальну поведінку. Натомість, ґендеристи (а правильніше – ґендарасти), вважають українську духовність цілком непотрібним пережитком минулого.

Українська (та слов’янська загалом) суспільна мораль споконвіків звеличує сім’ю як основу суспільства, любов до батьків, до рідної землі, праці, природи. І якщо б українці не мали такої міцної суспільної моралі, то давно б розчинилися в потоках інших народів, так ніколи й не здобувши власної держави.

Орієнтація дітей та молоді на алкоголь і тютюн є першим чинником падіння суспільної моралі. Психоактивні речовини найбільше забруднюють ті ділянки мозку, що відповідають за духовність людини, її віру, чесноти, любов, кохання. Коли у дитини чи підлітка брудний дух, то брудним є і тіло. Де сигарета та алкоголь – там нецензурні слова, розпусні думки, негідні помисли, лукавство, пересуд. Людина не здатна бачити і чує себе з боку.

Тільки свідомо твереза людина здатна продукувати чисті думки, аналізувати свої вчинки, критично ставитися до себе та навколишнього середовища.

Коли свідомість людини постійно знаходиться у стані алкогольного чи тютюнового задурманення – вона не може мислити нормально. До прикладу, в Україні споживається 16-17 л чистого спирту та викурюється бл. 6000 тис. сигарет за рік на одну людину. Про нормальний – тверезий стан суспільства не може бути й мови. Також, не приходиться вести якихось дискусій про суспільну мораль.

У такому алкоголізованому та наркотизованому соціумі ані демократії, ані громадянського суспільства збудувати неможливо. Громадянське суспільство, демократія та свобода можливі там, де сильна мораль та тверезий народ.

Отож, нас не повинен дивувати той факт, що в Україні так легко руйнується традиційна суспільна мораль. Ще імператриця Катерина ІІ сказала, що п’яним народом легше керувати. Тим самим перевіреним методом користуються і українські не добропорядні посадовці, оскільки в українському політикумі дуже мало тверезих та критично мислячих людей.

Поки народ думає, що свобода це вибір між маркою сигарет чи горілки, поки він розтліває сам себе – спивається, веселиться, і нічим не цікавиться, поки суспільство знаходиться у стані похмілля за його спиною приймаються закони про усіляку «ґендерну рівність», «ювенальну юстицію», і т.д. У той самий час в нормальних українських батьків забирають дітей, і віддають сексуальним збоченцям, або продають за кордон. Так, знищується наш генофонд і майбутнє нації – діти. Лише чиста – твереза свідомість кожного з нас може зберегти цілісність суспільної моралі.

Наостанок скажу таке. У нашого народу є своя душа, своя віковічна культура, своя ідентичність, яка дала нам місце під сонцем на цій планеті. Тільки воля кожного свідомого українця, незалежно від мови якою він розмовляє, чи регіону в якому мешкає повинна піднести українську мораль у традиційне русло.