В нашій країні закон захищає алкоголь від дії людини,
Упродовж тривалого часу в багатьох повсякденних, спеціалізованих газетах та журналах динамічно поширюється неправдива інформація про користь малих доз алкогольних речовин1.
Авторами цих ексцентричних міфів є власники алкогольного бізнесу. Винятково в їхніх споживчо-меркантильних інтересах обертаються промовисті поняття на зразок: «культура споживання», «помірне вживання», «відповідальне споживання», і т.д. Мабуть не дивно, що в таких публікаціях спиртовмісні речовини гармонійно оточені аурою респектабельності: відсутня будь-яка інформація про їх шкоду, здатність викликати звикання. Не знайти й згадки про те, що кожна алкоголезалежна людина починала саме з мінімальних доз алкоголю – т.зв. «культурного вживання».
Авторами цих ексцентричних міфів є власники алкогольного бізнесу. Винятково в їхніх споживчо-меркантильних інтересах обертаються промовисті поняття на зразок: «культура споживання», «помірне вживання», «відповідальне споживання», і т.д. Мабуть не дивно, що в таких публікаціях спиртовмісні речовини гармонійно оточені аурою респектабельності: відсутня будь-яка інформація про їх шкоду, здатність викликати звикання. Не знайти й згадки про те, що кожна алкоголезалежна людина починала саме з мінімальних доз алкоголю – т.зв. «культурного вживання».
Вище наведена фабула більше відома під назвою «культури пиття» (а по суті – програма споювання суспільства). Працюючи пліч-о-пліч цю псевдо теорію відкрито впроваджує дует власників рекламного та алкогольного бізнесу. Наслідок реклами це задоволення фінансових апетитів власників алкобізнесу – тисячі-мільйони нових клієнтів, і як результат мільярдні грошові потоки двом сторонам.
Зазначимо, що на відміну від наукових теорій, якими, до прикладу, оперує наука собріологія (про тверезий спосіб життя), фізика, хімія та інші, теорія «культури пиття» (або т.зв. «поміркованого вжитку») не має ніякого наукового чи фахового інструментарію. Головним і єдиним інструментом цього згубного міфу є промовиста реклама, яка ставить за мету силоміць розширити коло споживачів за рахунок дітей, молоді та дорослого покоління. Найбільшим вмістилищем алкогольної міфології є засоби масової інформації.
