АБСУРДИЗМ ДЕЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ

     

Доволі часто можна почути слова про те, що ніби то лікарі рекомендують ал­коголь у профілактичних чи навіть лікувальних цілях. Так, багато людей виправ­довують вживання спиртовмісних речовин. Прикметним є те, що жодна з них не може назвати бодай одного прізвища такого лікаря. Зате в один голос стверджу­ють: «усі так кажуть».

Проблема в тому, що подібними рекомендаціями з ніг до голови насичений весь наш побут, і майже весь медіа-простір. Найбільше їх можна зустріти на сай­тах виробників алкоголю. Друге місце належить газетам. Сукупну решту склада­ють журнали, кіно, музика, і т.д.

Людина приймає (або підтримує) ці рекомендації тільки за умови, коли вони узгоджуються з її досвідом: якщо вона вживає алкоголь – такі поради лікарів зав­жди викликатимуть позитивне ставлення, і навпаки. Так спрацьовує психологіч­ний механізм виправдання, коли людина виправдовує будь-який свій вчинок, або думку на 100% вірячи в їх правильність. Тому, зазвичай, у людини не виникатиме запитань чому? навіщо? кому це вигідно? і т.д. Вона просто сприйматиме все це належним чином, як норму.

* * *

У 1975 р. на 28 сесії Всесвітньої організації охорони здоров’я алкоголь було визнано наркотиком в одному ряді з героїном, кокаїном та іншими. У Міжнарод­ній класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) алкоголь також віднесений до психоактивних речовин. Щорічно від алкоголю у світі помирає бл. 2,5 млн. людей. У той же час не зафіксовано жодного випадку смерті від тверезості, здорового життя, чистої води, меду, фрук­тового соку тощо. Чому ж суспільна сві­домість просякнута рекоменда­ціями лікарів вживати смертельну речовину? Чому людина, знаючи про шкоду, всупереч інстинкту самозбереження вживає цей хімі­кат, ще й прислухаючись до лікарських порад?

* * *

Подібна ситуація спостерігається не лише в Україні. На Заході також працює багато не добропорядних людей в білих халатах, які галасливо рекомендують вживати алкоголь. Але! Загадковим чином не знайти жодного теле- чи аудіо-ін­терв’ю; не знайдете таких рекомендацій в наукових чи науково-популярних жур­налах. Жодна газетна, або журнальна стаття такого характеру не містить прямих посилань на джерела. Зрештою, до сих пір не було опубліковано хоча б одного такого дос­лідження, їх мету, завдання та методологію. Чому? А тому, що таких «дослі­джень» просто не існує!

Лікарі, котрі рекомендують алкоголь, по-перше, певним чином зацікавлені у тому, щоб люди його вживали (наприклад, фінансово – радять тим кого лікують, адже медицина тепер - також бізнес). Другою причиною (радше умовою) подібних недолугих рекомендацій є те, що такі лікарі самі вживають алкоголь. Тому, вва­жаючи алкоголь нешкідливим для себе - радять вживати його іншим людям. Третя причина – повне невігластво таких лікарів щодо фармакології алкоголю, та спиртовмісних речовин. Четверта причина криється набагато глибше.

Щороку алкогольна індустрія витрачає мільярди доларів на рекламу своїх на­ркотичних речовин. За підрахунками експертів ВООЗ на маркетинг алкоголю тра­титься бл. 60-75% бюджету компаній. Реклама включає не лише біг-борди та ро­лики на ТБ.

Левова частка вкладається у медії – газети, журнали, фінансування телекана­лів, акцій, спонсорства, кіно, і т.д. Ще більша частина витрачається на т.зв. «прак­тичні дослідження», гонорари лікарям, чи іншим «авторитетним» працівникам на­уки, культури, мистецтва, спорту, які дають позитивні відгуки про алкоголь, або ж відкрито заявляють про його вживання (як приклад, Віталій Кличко: http://ia-prometei.org.ua/?p=17453).

Саме в такий спосіб через інформаційні канали формується шаблон поведінки більшої частини суспільства. Спочатку, вона зорієнтована на позитивне ставлення до алкоголю, потім – його вживання, і тоді - виправдання його вжитку.

Право читача - зробити свої власні висновки. Мій же висновок такий. Лікарі не рекомендують пити ацетон чи сірчану кислоту. Вони не рекомендують їсти ас­фальт чи деревину. Чому ж тоді лікарі рекомендують вживати наркотик?

Жоден лікар ще не виписав рецепт із власним підписом і штампом, у якому приписав пацієнтові вживати алкоголь. До того ж, алкоголь не є лікарським засо­бом. Лікарі не несуть відповідальності за свої алкогольні рекомендації. Останні на чорно клеймують українську медицину, яка й без того не відзначається особливим авторитетом. Тому, моя порада для українських медиків: найкраще - рекоменду­вати тверезість, яка є нормою життя кожної людини.

Отож, усі лікарські рекомендації алкоголю є пустою балаканиною, абсурдом, який про­сякнутий фінансовим інтересом з боку власників алкогольного бізнесу. Ще 150 років тому вчені довели: безпечних доз алкоголю не існує. Невже за 150 років алко­голь із наркотика перетворився на чудодійне лікарство?