УКРАЇНА ВІТАЄ ГОСТЕЙ НАРКОТИКОМ?

    Така назва найбільше підходить для реклами пива одної торгової марки м. Львова. Вона по-справжньому відображає її значення і сутність. Адже, вітання гос­тей алкоголем та вміщення цього на рекламні плакати констатує прикрий факт: в Україні не знайшлося чим привітати гостей, окрім наркотичної речовини – пива?

   Як історик, з упевненістю можу сказати: наша глибока хліборобська культура виховала у нас традицію вітання хлібом та сіллю. З давніх-давен саме ці продукти були результатом важкої праці трударів, і тому займають в українській обрядовості сакральне місце. Хлібові вклоняються, його цінують та оберігають.

    Стосовно пива – ситуація, з одного боку, смішна, а з другого – печальна.

   Смішно через недолугість та відсутність елементарних знань української істо­рії та культури у працівників відділу маркетингу цієї компанії (мені соромно за таких співвітчизників, і як спеціаліст та педагог можу допомогти поповнити їх знання).

   Печально стає тоді, коли усвідомлюєш, що подібна реклама алкогольних речовин псує українську душу та споконвічні традиції нашого народу. На плакаті, зображено не якогось бридкого товстуна, а стрункого одруженого молоди­ка у вишиваній сорочці, з бокалом пива в руці. Тому, навіть подумати страшно, скільки українців візьмуть собі такий «гарний» приклад.

   Дивлячись на таке зображення у свідомості як пересічних українців, так і гос­тей сформується викривлений образ української гостинності вираженої через алко­голь. А оскільки, алкоголь в Україні у 5-6 разів дешевший аніж у Європі, і доступ­ний у будь-який час дня і ночі,  це однозначно викарбує в іноземців стереотип «нерозлучності» українця з алкоголем.

   Якраз це й потрібно виробникам алкогольних речовин; відділ маркетингу торжествує.

  Іноземці, які проїздять повз ці рекламні щити, навіть не знаючи нашої мови бачать Львівську оперу, український національний одяг та пиво. Тому, таке поєднання в уяві гостей означатиме, що їх «радо» зустрічають саме цією речови­ною.

    А чому пиво? Чому не пшениця, не хліб, не мед, не овочі, не фрукти, а пиво?

Правдива інформація про технологію виготовлення та склад цього наркотику навмисне приховується власниками бізнесу.

   Пиво – це справжній букет наркотичних речовин, і, один із найбільш токсич­них алкогольних хімікатів. На 97% він складається з води, а решту 3% становлять:

– Моно аміни;

– Важні солі (калієві, натрієві, азотисті, сірчані, які виділяються в проце­сі варін­ня);

– Кадаверин (або трупна отрута  виділяється в процесі гниття дроблено­го ячменю для приготування солоду);

– Вуглекислота, сірководень;

– Важкі метали (цинк, мідь, свинець, молібден, кадмій, цезій та інші);

– Фітоестроген (рослинний аналог жіночого статевого гормону – естроге­ну);

– Канабінол (канабіс, або тетрагідроканабінол – наркотик, що міститься у хмелі – найближчому родичеві коноплі);

– Оксид кадмію (або «руйнівник серця»  добавляють для стійкості піни);

– Етиловий спирт (виділяється в процесі ферментації ячменю);

– Пивний дріжджовий грибок (мікроорганізми, які потрапляючи у кров поглинають кров’яні тільця);

Ще бл. 20 отруйних речовин.

  Також зазначу, що пиво проходить термообробку 120-180 градусів. При такій температурі усі вітаміни, мінерали та живі організми гинуть. Тому, інформація про його «живильність», «вітамінність» та інші «життєдайні» властивості – суцільна брехня!

   Саме через пиво та вино, а не через горілку до алкогольної залежності втягуються жінки та діти. 95% алкоголіків починали з пива; за деякими підрахунками, в Україні 40% підлітків – пивні алкоголіки.

  Порушуючи українську Конституцію, законодавство та морально-етичні нор­ми власники пивного бізнесу свідомо не наносять цю інформацію на етикетки. Її, також, не знайти на жодному сайті, або в інших джерелах інформації алкогольного бізнесу. Шкода, що в Україні немає закону, який би зобов’язав власників наносити інформацію на пляшки та упаковку, яка б мотивувала людей не купувати ці речовини.
  Як бачимо, у цій новій рекламі української «пивної гостинності», створеної спеціально з нагоди проведення в Україні (та Львові) чемпіонату Євро-2012  цілеспрямовано підмінені символи та поняття.

    Тому, постає ряд актуальних запитань:

1) відколи в Україні введено «традицію» вітання гостей наркотиком?

2) невже міська адміністрація та інші структури не усвідомлюють згубності цієї реклами?

3) яке враження про Україну та Львів залишиться в пам’яті наших зарубіжних гостей?

4) чому власники реклами та міські можновладці, які так «люблять» наше міс­то не подумали про його нормальний (а не алкогольний) імідж?

   Мені дуже хочеться почути (або прочитати) аргументовані відповіді на ці запитання.

  

  Черговий раз переконуємося у грубості просування своїх меркантильних інте­ресів алкогольною індустрією. Подібна реклама апелює до українських традицій, і зводить нанівець усі духовні надбання української культури.

  Прикро, що міська влада, медики, психологи, педагоги, науковці так бездумно закри­вають на це очі (якщо не потурають), при цьому заявляючи про свою зацікав­леність у подоланні алкогольної проблеми. З упевненістю можу заявити: проблема ніколи не буде вирішена при такому недолугому та несвідомому ставленні з боку інтелігенції та міської адміністрації. А усі розмови про «боротьбу з алкоголіз­мом»  не більше, як шовіністичні балачки.